CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Пар. 6
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-я книга Паралипоменон

Глава 6

1 Тогда сказал559 Соломон:8010 Господь3068 сказал,559 что Он благоволит7931 обитать7931 во мгле,6205

2 а я построил1129 дом1004 в жилище2073 Тебе, место4349 для вечного5769 Твоего пребывания.3427

3 И обратился5437 царь4428 лицем6440 своим и благословил1288 все собрание6951 Израильтян,3478 — все собрание6951 Израильтян3478 стояло,5975 —

4 и сказал:559 благословен1288 Господь3068 Бог430 Израилев,3478 Который, что сказал1696 устами6310 Своими Давиду,1732 отцу1 моему, исполнил4390 ныне рукою3027 Своею! Он говорил:559

5 «с того дня,3117 как Я вывел3318 народ5971 Мой из земли776 Египетской,4714 Я не избрал977 города5892 ни в одном из колен7626 Израилевых3478 для построения1129 дома,1004 в котором пребывало бы имя8034 Мое, и не избрал977 человека,376 который был бы правителем5057 народа5971 Моего Израиля,3478

6 но избрал977 Иерусалим,3389 чтобы там пребывало имя8034 Мое, и избрал977 Давида,1732 чтоб он был над народом5971 Моим Израилем».3478

7 И было на сердце3824 у Давида,1732 отца1 моего, построить1129 дом1004 имени8034 Господа,3068 Бога430 Израилева.3478

8 Но Господь3068 сказал559 Давиду,1732 отцу1 моему: «у тебя есть на сердце3824 построить1129 храм1004 имени8034 Моему; хорошо,2895 что это на сердце3824 у тебя.

9 Однако7535 не ты построишь1129 храм,1004 а сын1121 твой, который произойдет3318 из чресл2504 твоих, — он построит1129 храм1004 имени8034 Моему».

10 И исполнил6965 Господь3068 слово1697 Свое, которое изрек:1696 я вступил6965 на место Давида,1732 отца1 моего, и воссел3427 на престоле3678 Израилевом,3478 как сказал1696 Господь,3068 и построил1129 дом1004 имени8034 Господа3068 Бога430 Израилева.3478

11 И я поставил7760 там8033 ковчег,727 в котором завет1285 Господа,3068 заключенный3772 Им с сынами1121 Израилевыми.3478

12 И стал5975 Соломон у3942 жертвенника4196 Господня3068 впереди всего собрания6951 Израильтян,3478 и воздвиг6566 руки3709 свои, —

13 ибо Соломон8010 сделал6213 медный5178 амвон3595 длиною753 в пять2568 локтей520 и шириною7341 в пять2568 локтей,520 а вышиною6967 в три7969 локтя,520 и поставил5414 его среди8432 двора;5835 и стал5975 на нем, и преклонил1288 колени1290 впереди всего собрания6951 Израильтян,3478 и воздвиг6566 руки3709 свои к небу,8064 —

14 и сказал:559 Господи3068 Боже430 Израилев!3478 Нет Бога,430 подобного Тебе, ни на небе,8064 ни на земле.776 Ты хранишь8104 завет1285 и милость2617 к рабам5650 Твоим, ходящим1980 пред3942 Тобою всем сердцем3820 своим:

15 Ты исполнил8104 рабу5650 Твоему Давиду,1732 отцу1 моему, что Ты говорил1696 ему; что изрек1696 Ты устами6310 Твоими, то в день3117 сей исполнил4390 рукою3027 Твоею.

16 И ныне, Господи3068 Боже430 Израилев!3478 исполни8104 рабу5650 Твоему Давиду,1732 отцу1 моему, то, что Ты сказал1696 ему, говоря:559 не прекратится3772 у тебя муж,376 сидящий3427 пред лицем6440 Моим на престоле3678 Израилевом,3478 если только7535 сыновья1121 твои будут8104 наблюдать8104 за путями1870 своими, ходя3212 по закону8451 Моему так, как ты ходил1980 предо3942 Мною.

17 И ныне, Господи3068 Боже430 Израилев!3478 да будет539 верно539 слово1697 Твое, которое Ты изрек1696 рабу5650 Твоему Давиду.1732

18 Поистине,552 Богу430 ли жить3427 с человеками120 на земле?776 Если небо8064 и небеса8064 небес8064 не вмещают3557 Тебя, тем менее храм1004 сей, который построил1129 я.

19 Но призри6437 на молитву8605 раба5650 Твоего и на прошение8467 его, Господи3068 Боже430 мой! услышь8085 воззвание7440 и молитву,8605 которою раб5650 Твой молится6419 пред3942 Тобою.

20 Да будут очи5869 Твои отверсты6605 на храм1004 сей днем3119 и ночью,3915 на место,4725 где Ты обещал559 положить7760 имя8034 Твое, чтобы слышать8085 молитву,8605 которою раб5650 Твой будет6419 молиться6419 на месте4725 сем.

21 Услышь8085 моления8469 раба5650 Твоего и народа5971 Твоего Израиля,3478 какими они будут6419 молиться6419 на месте4725 сем; услышь8085 с места4725 обитания3427 Твоего, с небес,8064 услышь8085 и помилуй!5545

22 Когда кто376 согрешит2398 против ближнего7453 своего, и потребуют5375 от него клятвы,423 чтоб он поклялся,422 и будет935 совершаться935 клятва423 пред3942 жертвенником4196 Твоим в храме1004 сем,

23 тогда Ты услышь8085 с неба8064 и соверши6213 суд8199 над рабами5650 Твоими, воздай7725 виновному,7563 возложив5414 поступок1870 его на голову7218 его, и оправдай6663 правого,6662 воздав5414 ему по правде6666 его.

24 Когда поражен5062 будет5062 народ5971 Твой Израиль3478 неприятелем341 за то, что согрешил2398 пред Тобою, и они обратятся7725 к Тебе, и исповедают3034 имя8034 Твое, и будут6419 просить6419 и молиться2603 пред3942 Тобою в храме1004 сем,

25 тогда Ты услышь8085 с неба,8064 и прости5545 грех2403 народа5971 Твоего Израиля,3478 и возврати7725 их в землю,127 которую Ты дал5414 им и отцам1 их.

26 Когда заключится6113 небо8064 и не будет дождя4306 за то, что они согрешили2398 пред Тобою, и будут6419 молиться6419 на месте4725 сем, и исповедают3034 имя8034 Твое, и обратятся7725 от греха2403 своего, потому что Ты смирил6031 их,

27 тогда Ты услышь8085 с неба8064 и прости5545 грех2403 рабов5650 Твоих и народа5971 Твоего Израиля,3478 указав3384 им добрый2896 путь,1870 по которому идти3212 им, и пошли5414 дождь4306 на землю776 Твою, которую Ты дал5414 народу5971 Твоему в наследие.5159

28 Голод7458 ли будет на земле,776 будет ли язва1698 моровая,1698 будет ли ветер7711 палящий7711 или ржа,3420 саранча697 или червь,2625 будут6887 ли теснить6887 его неприятели341 его на земле776 владений8179 его, будет ли какое бедствие,5061 какая болезнь,4245

29 всякую молитву,8605 всякое прошение,8467 какое будет от какого-либо человека120 или от всего народа5971 Твоего Израиля,3478 когда они376 почувствуют3045 каждый бедствие5061 свое и горе4341 свое и прострут6566 руки3709 свои к храму1004 сему,

30 Ты услышь8085 с неба8064 — места4349 обитания3427 Твоего, и прости,5545 и воздай5414 каждому376 по всем путям1870 его, как Ты знаешь3045 сердце3824 его, — ибо Ты один знаешь3045 сердце3824 сынов1121 человеческих,120 —

31 чтобы они боялись3372 Тебя и ходили3212 путями1870 Твоими во все дни,3117 доколе живут2416 на59216440 земле,127 которую Ты дал5414 отцам1 нашим.

32 Даже и иноплеменник,5237 который не от народа5971 Твоего Израиля,3478 когда он придет935 из земли776 далекой7350 ради имени8034 Твоего великого1419 и руки3027 Твоей могущественной2389 и мышцы2220 Твоей простертой,5186 и придет935 и будет6419 молиться6419 у храма1004 сего,

33 Ты услышь8085 с неба,8064 с места4349 обитания3427 Твоего, и сделай6213 все, о чем будет взывать7121 к Тебе иноплеменник,5237 чтобы все народы5971 земли776 узнали3045 имя8034 Твое, и чтобы боялись3372 Тебя, как народ5971 Твой Израиль,3478 и знали,3045 что Твоим именем8034 называется7121 дом1004 сей, который построил1129 я.

34 Когда выйдет3318 народ5971 Твой на войну4421 против неприятелей341 своих путем,1870 которым Ты пошлешь7971 его, и будет6419 молиться6419 Тебе, обратившись1870 к городу5892 сему, который избрал977 Ты, и к храму,1004 который я построил1129 имени8034 Твоему,

35 тогда услышь8085 с неба8064 молитву8605 их и прошение8467 их и сделай,6213 что потребно4941 для них.

36 Когда они согрешат2398 пред Тобою, — ибо нет человека,120 который не согрешил2398 бы, — и Ты прогневаешься599 на них, и предашь5414 их врагу,341 и отведут7617 их пленившие7617 их в землю776 далекую7350 или близкую,7138

37 и когда они в земле,776 в которую будут7617 пленены,7617 войдут7725 в себя3824 и обратятся7725 и будут2603 молиться2603 Тебе в земле776 пленения7628 своего, говоря:559 мы согрешили,2398 сделали5753 беззаконие,5753 мы виновны,7561

38 и обратятся7725 к Тебе всем сердцем3820 своим и всею душею5315 своею в земле776 пленения7628 своего, куда отведут их в плен,7617 и будут6419 молиться,6419 обратившись1870 к земле776 своей, которую Ты дал5414 отцам1 их, и к городу,5892 который избрал977 Ты, и к храму,1004 который я построил1129 имени8034 Твоему, —

39 тогда услышь8085 с неба,8064 с места4349 обитания3427 Твоего, молитву8605 их и прошение8467 их, и сделай,6213 что потребно4941 для них, и прости5545 народу5971 Твоему, в чем он согрешил2398 пред Тобою.

40 Боже430 мой! да будут очи5869 Твои отверсты6605 и уши241 Твои внимательны7183 к молитве8605 на месте4725 сем.

41 И ныне, Господи3068 Боже,430 стань6965 на место покоя5118 Твоего, Ты и ковчег727 могущества5797 Твоего. Священники3548 Твои, Господи3068 Боже,430 да облекутся3847 во спасение,8668 и преподобные2623 Твои да насладятся8055 благами.2896

42 Господи3068 Боже!430 не отврати7725 лица6440 помазанника4899 Твоего, помяни2142 милости2617 к Давиду,1732 рабу5650 Твоему.

2-а хронiки

Розділ 6

1 Тоді Соломон проказав: „„Промовив Господь, що Він пробува́тиме в мряці.

2 А я збудува́в храм оселі Твоєї, і місце Твого́ пробува́ння навіки!“

3 І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.

4 А він сказав: „Благословенний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми ви́конав, кажучи:

5 Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського кра́ю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб збудувати храм на пробува́ння Мого Імени там. І не вибрав Я ніко́го, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.

6 Та вибрав Я Єрусали́м на пробува́ння Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.

7 І було на серці мого батька Давида збудува́ти храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

8 Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоє́му серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.

9 Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із сте́гон твоїх, — він збудує цей храм для Ймення Мого!

10 І спо́внив Госпо́дь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

11 І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими сина́ми“.

12 І став він перед Господнім же́ртівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої ру́ки.

13 А Соломон зробив був мідяне́ стоя́ло, і поставив його на сере́дину подві́р'я, — п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,

14 та й сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стереже́ш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.

15 Ти спо́внив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю ви́повнив, як цього дня.

16 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, спо́вни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведе́ться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть доде́ржувати своїх доріг, щоб ходити в Зако́ні Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.

17 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запе́внене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.

18 Бо чи ж справді Бог сидить з люди́ною на землі? Ось небо та небо небе́с не обіймають Тебе, — що́ ж тоді храм цей, що я збудував?

19 І Ти зве́рнешся до молитви Свого раба та до його блага́ння, Господи, Боже мій, щоб почути по́клик та молитву, якою раб Твій мо́литься перед лицем Твоїм,

20 щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладе́ш Ім'я́ Своє там, щоб почути молитву, якою буде моли́тися Твій раб на цьому місці.

21 І Ти бу́деш прислуха́тися до блага́нь Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробува́ння, із небе́с — і почуєш, і пробачиш.

22 Якщо згрішить люди́на проти свого бли́жнього, і буде примушена прине́сти клятву, щоб присягнути, і клятва при́йде перед Твоїм же́ртівником у цьому храмі,

23 то Ти почуєш із небе́с, і зробиш, і розсу́диш Своїх рабів, — обвинува́тиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його го́лову, й усправедли́виш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.

24 А якщо Твій наро́д, Ізра́їль, бу́де вда́рений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони зве́рнуться, і бу́дуть хвалити Ім'я́ Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,

25 то Ти почуєш із небе́с, і про́стиш гріх народу Свого, Ізраїля, і ве́рнеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!

26 Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогріша́ться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть сла́вити Ім'я́ Твоє, — і з гріха́ свого наве́рнуться, бо Ти будеш їх впокоря́ти, —

27 то Ти почу́єш на небеса́х, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони пі́дуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму наро́дові на спа́дщину!

28 Голод коли бу́де в Краю́, морови́ця коли буде, посу́ха, жовта́чка, сарана́, черва́ коли буде, коли його вороги гноби́тимуть його́ в Краї міст його, коли буде яка пора́за, яка хвороба, —

29 усяка молитва, усяке блага́ння, що буде від якої люди́ни чи від усього наро́ду Твого́, Ізраїля, коли кожен буде знати пора́зу свою та горе своє, і простя́гне руки свої до цього храму,

30 то Ти почуєш із небе́с, із місця постійного пробува́ння Свого́, — і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма́ його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце лю́дських синів,

31 щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батька́м нашим!

32 Також і чужи́нця, який не з наро́ду Твого, Ізраїля, і він при́йде з далекого кра́ю ради Йме́ння Твого́ великого, і руки́ Твоєї Сильної та раме́на Твого ви́тягненого, і при́йде, і помо́литься в цьому храмі,

33 то Ти почуєш це з небе́с, місця постійного пробува́ння Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужи́нець, щоб усі наро́ди землі пізнали Ім'я́ Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізра́їль, і щоб пізнали вони, що Ім'я́ Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!

34 Коли народ Твій ви́йде на війну на своїх ворогів, доро́гою, якою Ти пошле́ш їх, і помо́ляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,

35 то почуєш Ти з небе́с їхню молитву та їхнє блага́ння, — і вчиниш їм суд!

36 Коли вони згріша́ть Тобі, — бо немає люди́ни, щоб вона не згріши́ла, — і Ти розгніваєшся на них, і даси їх во́рогові, а їхні поневі́льники ві́зьмуть їх до неволі до кра́ю далекого чи близько́го,

37 і коли вони при́йдуть до розуму в краю́, куди взяті до неволі, і наве́рнуться, і бу́дуть блага́ти Тебе в краю́ своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,

38 і коли вони наве́рнуться до Те́бе всім своїм серцем і всією́ душею своєю в краю́ своєї неволі, куди їх понево́лили, і помоляться в напрямі до свого Кра́ю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого́,

39 то Ти почуєш із небе́с, із постійного місця пробува́ння Свого́, їхню молитву та їхні блага́ння, і вчи́ниш їм суд, і про́стиш Своє́му наро́дові, що вони згрішили Тобі!

40 Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наста́влені на слу́хання молитви цього місця!

41 А тепер, — Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочи́нок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасі́ння зодя́гнуться, а побо́жні Твої хай добром веселя́ться!

42 Господи Боже, не відве́ртай лиця від Свого́ помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!“

2-я книга Паралипоменон

Глава 6

2-а хронiки

Розділ 6

1 Тогда сказал559 Соломон:8010 Господь3068 сказал,559 что Он благоволит7931 обитать7931 во мгле,6205

1 Тоді Соломон проказав: „„Промовив Господь, що Він пробува́тиме в мряці.

2 а я построил1129 дом1004 в жилище2073 Тебе, место4349 для вечного5769 Твоего пребывания.3427

2 А я збудува́в храм оселі Твоєї, і місце Твого́ пробува́ння навіки!“

3 И обратился5437 царь4428 лицем6440 своим и благословил1288 все собрание6951 Израильтян,3478 — все собрание6951 Израильтян3478 стояло,5975 —

3 І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.

4 и сказал:559 благословен1288 Господь3068 Бог430 Израилев,3478 Который, что сказал1696 устами6310 Своими Давиду,1732 отцу1 моему, исполнил4390 ныне рукою3027 Своею! Он говорил:559

4 А він сказав: „Благословенний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми ви́конав, кажучи:

5 «с того дня,3117 как Я вывел3318 народ5971 Мой из земли776 Египетской,4714 Я не избрал977 города5892 ни в одном из колен7626 Израилевых3478 для построения1129 дома,1004 в котором пребывало бы имя8034 Мое, и не избрал977 человека,376 который был бы правителем5057 народа5971 Моего Израиля,3478

5 Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського кра́ю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб збудувати храм на пробува́ння Мого Імени там. І не вибрав Я ніко́го, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.

6 но избрал977 Иерусалим,3389 чтобы там пребывало имя8034 Мое, и избрал977 Давида,1732 чтоб он был над народом5971 Моим Израилем».3478

6 Та вибрав Я Єрусали́м на пробува́ння Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.

7 И было на сердце3824 у Давида,1732 отца1 моего, построить1129 дом1004 имени8034 Господа,3068 Бога430 Израилева.3478

7 І було на серці мого батька Давида збудува́ти храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

8 Но Господь3068 сказал559 Давиду,1732 отцу1 моему: «у тебя есть на сердце3824 построить1129 храм1004 имени8034 Моему; хорошо,2895 что это на сердце3824 у тебя.

8 Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоє́му серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.

9 Однако7535 не ты построишь1129 храм,1004 а сын1121 твой, который произойдет3318 из чресл2504 твоих, — он построит1129 храм1004 имени8034 Моему».

9 Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із сте́гон твоїх, — він збудує цей храм для Ймення Мого!

10 И исполнил6965 Господь3068 слово1697 Свое, которое изрек:1696 я вступил6965 на место Давида,1732 отца1 моего, и воссел3427 на престоле3678 Израилевом,3478 как сказал1696 Господь,3068 и построил1129 дом1004 имени8034 Господа3068 Бога430 Израилева.3478

10 І спо́внив Госпо́дь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

11 И я поставил7760 там8033 ковчег,727 в котором завет1285 Господа,3068 заключенный3772 Им с сынами1121 Израилевыми.3478

11 І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими сина́ми“.

12 И стал5975 Соломон у3942 жертвенника4196 Господня3068 впереди всего собрания6951 Израильтян,3478 и воздвиг6566 руки3709 свои, —

12 І став він перед Господнім же́ртівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої ру́ки.

13 ибо Соломон8010 сделал6213 медный5178 амвон3595 длиною753 в пять2568 локтей520 и шириною7341 в пять2568 локтей,520 а вышиною6967 в три7969 локтя,520 и поставил5414 его среди8432 двора;5835 и стал5975 на нем, и преклонил1288 колени1290 впереди всего собрания6951 Израильтян,3478 и воздвиг6566 руки3709 свои к небу,8064 —

13 А Соломон зробив був мідяне́ стоя́ло, і поставив його на сере́дину подві́р'я, — п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,

14 и сказал:559 Господи3068 Боже430 Израилев!3478 Нет Бога,430 подобного Тебе, ни на небе,8064 ни на земле.776 Ты хранишь8104 завет1285 и милость2617 к рабам5650 Твоим, ходящим1980 пред3942 Тобою всем сердцем3820 своим:

14 та й сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стереже́ш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.

15 Ты исполнил8104 рабу5650 Твоему Давиду,1732 отцу1 моему, что Ты говорил1696 ему; что изрек1696 Ты устами6310 Твоими, то в день3117 сей исполнил4390 рукою3027 Твоею.

15 Ти спо́внив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю ви́повнив, як цього дня.

16 И ныне, Господи3068 Боже430 Израилев!3478 исполни8104 рабу5650 Твоему Давиду,1732 отцу1 моему, то, что Ты сказал1696 ему, говоря:559 не прекратится3772 у тебя муж,376 сидящий3427 пред лицем6440 Моим на престоле3678 Израилевом,3478 если только7535 сыновья1121 твои будут8104 наблюдать8104 за путями1870 своими, ходя3212 по закону8451 Моему так, как ты ходил1980 предо3942 Мною.

16 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, спо́вни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведе́ться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть доде́ржувати своїх доріг, щоб ходити в Зако́ні Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.

17 И ныне, Господи3068 Боже430 Израилев!3478 да будет539 верно539 слово1697 Твое, которое Ты изрек1696 рабу5650 Твоему Давиду.1732

17 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запе́внене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.

18 Поистине,552 Богу430 ли жить3427 с человеками120 на земле?776 Если небо8064 и небеса8064 небес8064 не вмещают3557 Тебя, тем менее храм1004 сей, который построил1129 я.

18 Бо чи ж справді Бог сидить з люди́ною на землі? Ось небо та небо небе́с не обіймають Тебе, — що́ ж тоді храм цей, що я збудував?

19 Но призри6437 на молитву8605 раба5650 Твоего и на прошение8467 его, Господи3068 Боже430 мой! услышь8085 воззвание7440 и молитву,8605 которою раб5650 Твой молится6419 пред3942 Тобою.

19 І Ти зве́рнешся до молитви Свого раба та до його блага́ння, Господи, Боже мій, щоб почути по́клик та молитву, якою раб Твій мо́литься перед лицем Твоїм,

20 Да будут очи5869 Твои отверсты6605 на храм1004 сей днем3119 и ночью,3915 на место,4725 где Ты обещал559 положить7760 имя8034 Твое, чтобы слышать8085 молитву,8605 которою раб5650 Твой будет6419 молиться6419 на месте4725 сем.

20 щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладе́ш Ім'я́ Своє там, щоб почути молитву, якою буде моли́тися Твій раб на цьому місці.

21 Услышь8085 моления8469 раба5650 Твоего и народа5971 Твоего Израиля,3478 какими они будут6419 молиться6419 на месте4725 сем; услышь8085 с места4725 обитания3427 Твоего, с небес,8064 услышь8085 и помилуй!5545

21 І Ти бу́деш прислуха́тися до блага́нь Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробува́ння, із небе́с — і почуєш, і пробачиш.

22 Когда кто376 согрешит2398 против ближнего7453 своего, и потребуют5375 от него клятвы,423 чтоб он поклялся,422 и будет935 совершаться935 клятва423 пред3942 жертвенником4196 Твоим в храме1004 сем,

22 Якщо згрішить люди́на проти свого бли́жнього, і буде примушена прине́сти клятву, щоб присягнути, і клятва при́йде перед Твоїм же́ртівником у цьому храмі,

23 тогда Ты услышь8085 с неба8064 и соверши6213 суд8199 над рабами5650 Твоими, воздай7725 виновному,7563 возложив5414 поступок1870 его на голову7218 его, и оправдай6663 правого,6662 воздав5414 ему по правде6666 его.

23 то Ти почуєш із небе́с, і зробиш, і розсу́диш Своїх рабів, — обвинува́тиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його го́лову, й усправедли́виш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.

24 Когда поражен5062 будет5062 народ5971 Твой Израиль3478 неприятелем341 за то, что согрешил2398 пред Тобою, и они обратятся7725 к Тебе, и исповедают3034 имя8034 Твое, и будут6419 просить6419 и молиться2603 пред3942 Тобою в храме1004 сем,

24 А якщо Твій наро́д, Ізра́їль, бу́де вда́рений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони зве́рнуться, і бу́дуть хвалити Ім'я́ Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,

25 тогда Ты услышь8085 с неба,8064 и прости5545 грех2403 народа5971 Твоего Израиля,3478 и возврати7725 их в землю,127 которую Ты дал5414 им и отцам1 их.

25 то Ти почуєш із небе́с, і про́стиш гріх народу Свого, Ізраїля, і ве́рнеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!

26 Когда заключится6113 небо8064 и не будет дождя4306 за то, что они согрешили2398 пред Тобою, и будут6419 молиться6419 на месте4725 сем, и исповедают3034 имя8034 Твое, и обратятся7725 от греха2403 своего, потому что Ты смирил6031 их,

26 Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогріша́ться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть сла́вити Ім'я́ Твоє, — і з гріха́ свого наве́рнуться, бо Ти будеш їх впокоря́ти, —

27 тогда Ты услышь8085 с неба8064 и прости5545 грех2403 рабов5650 Твоих и народа5971 Твоего Израиля,3478 указав3384 им добрый2896 путь,1870 по которому идти3212 им, и пошли5414 дождь4306 на землю776 Твою, которую Ты дал5414 народу5971 Твоему в наследие.5159

27 то Ти почу́єш на небеса́х, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони пі́дуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму наро́дові на спа́дщину!

28 Голод7458 ли будет на земле,776 будет ли язва1698 моровая,1698 будет ли ветер7711 палящий7711 или ржа,3420 саранча697 или червь,2625 будут6887 ли теснить6887 его неприятели341 его на земле776 владений8179 его, будет ли какое бедствие,5061 какая болезнь,4245

28 Голод коли бу́де в Краю́, морови́ця коли буде, посу́ха, жовта́чка, сарана́, черва́ коли буде, коли його вороги гноби́тимуть його́ в Краї міст його, коли буде яка пора́за, яка хвороба, —

29 всякую молитву,8605 всякое прошение,8467 какое будет от какого-либо человека120 или от всего народа5971 Твоего Израиля,3478 когда они376 почувствуют3045 каждый бедствие5061 свое и горе4341 свое и прострут6566 руки3709 свои к храму1004 сему,

29 усяка молитва, усяке блага́ння, що буде від якої люди́ни чи від усього наро́ду Твого́, Ізраїля, коли кожен буде знати пора́зу свою та горе своє, і простя́гне руки свої до цього храму,

30 Ты услышь8085 с неба8064 — места4349 обитания3427 Твоего, и прости,5545 и воздай5414 каждому376 по всем путям1870 его, как Ты знаешь3045 сердце3824 его, — ибо Ты один знаешь3045 сердце3824 сынов1121 человеческих,120 —

30 то Ти почуєш із небе́с, із місця постійного пробува́ння Свого́, — і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма́ його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце лю́дських синів,

31 чтобы они боялись3372 Тебя и ходили3212 путями1870 Твоими во все дни,3117 доколе живут2416 на59216440 земле,127 которую Ты дал5414 отцам1 нашим.

31 щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батька́м нашим!

32 Даже и иноплеменник,5237 который не от народа5971 Твоего Израиля,3478 когда он придет935 из земли776 далекой7350 ради имени8034 Твоего великого1419 и руки3027 Твоей могущественной2389 и мышцы2220 Твоей простертой,5186 и придет935 и будет6419 молиться6419 у храма1004 сего,

32 Також і чужи́нця, який не з наро́ду Твого, Ізраїля, і він при́йде з далекого кра́ю ради Йме́ння Твого́ великого, і руки́ Твоєї Сильної та раме́на Твого ви́тягненого, і при́йде, і помо́литься в цьому храмі,

33 Ты услышь8085 с неба,8064 с места4349 обитания3427 Твоего, и сделай6213 все, о чем будет взывать7121 к Тебе иноплеменник,5237 чтобы все народы5971 земли776 узнали3045 имя8034 Твое, и чтобы боялись3372 Тебя, как народ5971 Твой Израиль,3478 и знали,3045 что Твоим именем8034 называется7121 дом1004 сей, который построил1129 я.

33 то Ти почуєш це з небе́с, місця постійного пробува́ння Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужи́нець, щоб усі наро́ди землі пізнали Ім'я́ Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізра́їль, і щоб пізнали вони, що Ім'я́ Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!

34 Когда выйдет3318 народ5971 Твой на войну4421 против неприятелей341 своих путем,1870 которым Ты пошлешь7971 его, и будет6419 молиться6419 Тебе, обратившись1870 к городу5892 сему, который избрал977 Ты, и к храму,1004 который я построил1129 имени8034 Твоему,

34 Коли народ Твій ви́йде на війну на своїх ворогів, доро́гою, якою Ти пошле́ш їх, і помо́ляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,

35 тогда услышь8085 с неба8064 молитву8605 их и прошение8467 их и сделай,6213 что потребно4941 для них.

35 то почуєш Ти з небе́с їхню молитву та їхнє блага́ння, — і вчиниш їм суд!

36 Когда они согрешат2398 пред Тобою, — ибо нет человека,120 который не согрешил2398 бы, — и Ты прогневаешься599 на них, и предашь5414 их врагу,341 и отведут7617 их пленившие7617 их в землю776 далекую7350 или близкую,7138

36 Коли вони згріша́ть Тобі, — бо немає люди́ни, щоб вона не згріши́ла, — і Ти розгніваєшся на них, і даси їх во́рогові, а їхні поневі́льники ві́зьмуть їх до неволі до кра́ю далекого чи близько́го,

37 и когда они в земле,776 в которую будут7617 пленены,7617 войдут7725 в себя3824 и обратятся7725 и будут2603 молиться2603 Тебе в земле776 пленения7628 своего, говоря:559 мы согрешили,2398 сделали5753 беззаконие,5753 мы виновны,7561

37 і коли вони при́йдуть до розуму в краю́, куди взяті до неволі, і наве́рнуться, і бу́дуть блага́ти Тебе в краю́ своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,

38 и обратятся7725 к Тебе всем сердцем3820 своим и всею душею5315 своею в земле776 пленения7628 своего, куда отведут их в плен,7617 и будут6419 молиться,6419 обратившись1870 к земле776 своей, которую Ты дал5414 отцам1 их, и к городу,5892 который избрал977 Ты, и к храму,1004 который я построил1129 имени8034 Твоему, —

38 і коли вони наве́рнуться до Те́бе всім своїм серцем і всією́ душею своєю в краю́ своєї неволі, куди їх понево́лили, і помоляться в напрямі до свого Кра́ю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого́,

39 тогда услышь8085 с неба,8064 с места4349 обитания3427 Твоего, молитву8605 их и прошение8467 их, и сделай,6213 что потребно4941 для них, и прости5545 народу5971 Твоему, в чем он согрешил2398 пред Тобою.

39 то Ти почуєш із небе́с, із постійного місця пробува́ння Свого́, їхню молитву та їхні блага́ння, і вчи́ниш їм суд, і про́стиш Своє́му наро́дові, що вони згрішили Тобі!

40 Боже430 мой! да будут очи5869 Твои отверсты6605 и уши241 Твои внимательны7183 к молитве8605 на месте4725 сем.

40 Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наста́влені на слу́хання молитви цього місця!

41 И ныне, Господи3068 Боже,430 стань6965 на место покоя5118 Твоего, Ты и ковчег727 могущества5797 Твоего. Священники3548 Твои, Господи3068 Боже,430 да облекутся3847 во спасение,8668 и преподобные2623 Твои да насладятся8055 благами.2896

41 А тепер, — Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочи́нок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасі́ння зодя́гнуться, а побо́жні Твої хай добром веселя́ться!

42 Господи3068 Боже!430 не отврати7725 лица6440 помазанника4899 Твоего, помяни2142 милости2617 к Давиду,1732 рабу5650 Твоему.

42 Господи Боже, не відве́ртай лиця від Свого́ помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!“